Новини за 2016 рік (грудень) — Головне управління статистики у Харківській області

28.12.2016

Підготовлено буклет "Промисловість Харківської області"

завантажити архів

28.12.2016

Підготовлено буклет "Діяльність суб'єктів господарювання Харківської області"

завантажити архів

26.12.2016

Підготовлено буклет "Населення Харківської області "

завантажити архів

23.12.2016

Підготовлено демографічний щорічник"Населення Харківської області "

Детальніше

Сховати

Управлінням поширення інформації та комунікацій за участю управління аналізу статистичних даних підготовлено демографічний щорічник "Населення Харківської області".

У демографічному щорічнику вміщено дані про чисельність населення, його розміщення на території, шлюби, розлучення, народжуваність, захворюваність, смертність, міграційні потоки за 2015 та попередні роки.

З організаційних питань ознайомлення та придбання статистичного видання Ви можете звернутись за адресою: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 28, кімн. 225; тел./факс: (057) 706-26-36.

22.12.2016

Індекс промислової продукції у листопаді 2016 року порівняно з жовтнем 2016 року становив 98,3%, з листопадом 2015 року – 94,3%, у січні–листопаді 2016 року відносно січня–листопада 2015 року – 105,5%.

21.12.2016

Підприємствами транспорту у січні–листопаді 2016 року перевезено (відправлено) 38,3 млн.т вантажів, що на 4,1% більше рівня минулого року.

Послугами пасажирського транспорту у січні-листопаді 2016 року скористалося 576,0 млн. пасажирів, що становило 97,1% від рівня січня–листопада минулого року.

19.12.2016

Підготовлено статистичний бюлетень "Демографічні дані по Харківській області у січні–жовтні 2016 року"

Детальніше

Сховати

Управлінням поширення інформації та комунікацій за участю управління аналізу статистичних даних підготовлено статистичний бюлетень "Демографічні дані по Харківській області у січні–жовтні 2016 року".

У статистичному бюлетені розміщено інформацію щодо чисельності населення, середньої чисельності населення, загального приросту, скорочення чисельності населення, природного руху, кількості померлих дітей у віці до 1 року, загальних коефіцієнтів природного руху населення, міграційного руху населення, пасажирських перевезень.

З організаційних питань ознайомлення та придбання статистичного видання Ви можете звернутись за адресою: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 28, кім.225; тел./факс: (057) 706 26 36.

14.12.2016

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у січні-листопаді 2016 р. порівняно з відповідним періодом 2015 р. становив 102,7%

12.12.2016

Підготовлено буклет "Довкілля Харківщини"

завантажити архів

12.12.2016

Підготовлено статистичний збірник "Довкілля Харківщини"

Детальніше

Сховати

Статистичний збірник підготовлено управлінням поширення інформації та комунікацій за участю управління аналізу статистичних даних.

Статистичний збірник "Довкілля Харківщини" містить інформацію про стан навколишнього природного середовища, динаміку екологічного впливу на нього, використання природних ресурсів, а також витрати на природоохоронні заходи у 2015 році порівняно з 2010-2014 роками.

З організаційних питань, ознайомлення та придбання статистичного видання Ви можете звернутися за адресою: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 28, кім. 225; телефон/факс: (057) 706 26 36.

5-9 грудня 2016 року "Всеукраїнський тиждень права"

Загальна декларація прав людини

Детальніше

Сховати

10 грудня 1948р. у Парижі було прийнято Загальну декларацію прав людини, яка істотно поповнила скарбницю людської цивілізації, звеличила собою людство і певною мірою захистила його. Це перший в історії міжнародних відносин акт, в якому проголошено широке коло основних прав і свобод людини. З того часу дата прийняття Загальної декларації прав людини щорічно відзначається у всьому світі як День прав людини.

Загальна декларація прав людини є продуктом повоєнних роздумів, надій і сподівань людства. Питання щодо необхідності розробки декларації прав людини було порушено США під час роботи над Статутом Організації Об’єднаних Націй у 1943-1945 році. Саме в цей період проблема створення механізму міжнародного захисту в області прав людини була дуже актуальною, причини цього згодом було сформульовано в Преамбулі Загальної декларації прав людини.

Підготовка Загальної декларації прав людини відбувалася в умовах складної дипломатичної боротьби, а її ухвалення було результатом розгляду і погодження різних поглядів і точок зору. Виявлялось це у тому, що західні держави орієнтувалися на Французьку декларацію прав людини і громадянина 1789р., Конституцію США 1787р. та інші документи, що проголошують природний характер прав і свобод людини, які належать кожному з часу його народження.

З вересня по грудень ІІІ Комітет Генеральної Асамблеї ООН провів 85 засідань з проекту Декларації, а голосування проходило 1400 разів, тобто фактично по кожному слову і кожній поправці. Проте в результаті тримісячних дебатів вдалося узгодити текст Загальної декларації прав людини. На 183 пленарному засіданні Генасамблеї ООН 10 грудня 1948 року Загальна декларація прав людини була прийнята абсолютною більшістю голосів: із 56 держав, що брали участь у голосуванні, 48 проголосувализа, лише 8 держав утрималися. Але в цілому результати голосування показали, що розробникам Загальної декларації (автором її був канадець Джон Хампрей, а допомагала йому Елеонора Рузвельт із США та ін.), незважаючи на різні точки зору, різкі ідеологічні протиріччя, специфіку культурних і релігійних систем, вдалося сформулювати такий текст, що отримав схвалення у світі.

Концепція прав і свобод людини, закріплена в Загальній декларації, складається з таких компонентів: основні принципи прав людини; класифікація прав і свобод людини; права людини і суспільство; співвідношення прав особистості і держави.

Відповідно до Декларації основним елементом для визнання прав і свобод людини є гідність особистості. Вона кваліфікується як невід’ємна властивість, тому що притаманна «усім членам сім’ї від народження, визначає рівність їх прав і свобод, поводження у відношенні один до одного у дусі братерства» (ст. 1). Рівність прав і свобод означає, що кожна людина повинна володіти ними незалежно від раси, статі, мови, релігії, політичних переконань, соціального стану, національності, проживання на території незалежної держави чи на підопічній або території без самоврядування (ст. 2).

У статті 3 Декларації подано загальне розуміння громадянських і політичних прав, що включають право на життя, свободу й особисту недоторканість. У наступних статтях з 4 по 21 вони перераховуються, трактуються і конкретизуються. Відповідно до цих статей до громадянських прав належать: неприпустимість рабства або підневільного стану, неприпустимість катування, жорстоке і принижуюче людську гідність поводження і покарання, право на правосуб’єктність, рівність усіх перед законом, право на відновлення порушених прав, право на судовий розгляд, неприпустимість свавільного арешту, затримання або вигнання, презумпція невинності, право на особисте життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденції. Право на вільне пересування і вибір місця проживання, право шукати притулку, рятуючись від переслідування з політичних мотивів, право на створення сім’ї і рівність сторін у шлюбі, право на громадянство, на володіння майном, свободу думки, совісті, переконань, на свободу мирних зборів і асоціацій. До політичних прав відноситься право на участь у керуванні країною безпосередньо або через своїх представників.

Із змісту статей виходить, що громадянські права не пов’язуються з приналежністю до громадянства держави, а лише з членством у суспільстві. Тому вони поширюються рівною мірою на громадян та іноземців, що мешкають на території держави. Необхідною умовою надання політичних прав є наявність статусу громадянина держави.

У статтях 23-27 Декларація закріплює і такі соціально-економічні та культурні права як право на працю і створення професійних спілок, право на відпочинок, на достатній життєвий рівень, медичне обслуговування і соціальне забезпечення, право на освіту, на участь у культурному житті.

У Декларації підкреслюється взаємозв’язок громадянських, політичних і соціально-економічних прав, необхідність встановлення такого соціального і міжнародного правопорядку, при якому вони можуть бути цілком здійснені (ст. 28). У ній встановлено, що «кожна людина має обов’язок перед суспільством» (п.1 ст. 29). Взаємозумовленість прав особистості і обов’язками перед суспільством пояснюється тим, що тільки суспільство може забезпечити «вільний і повний розвиток особистості» (ст. 29).

Трактуючи права і свободи людини як невід’ємну властивість особистості, Декларація закріплює їхнє домінуюче становище, зменшуючи цим виключну роль держави у визначенні статусу особистості. Це виявляється у встановленні конкретних вимог до правомірних обмежень прав і свобод людини з боку держави. Вони ґрунтуються на законі, здійснюються з метою «поваги прав і свобод інших, задоволення вимоги моралі, суспільного порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві» (ст. 29). Допускаючи можливість обмеження прав і свобод у виняткових випадках, Декларація в імперативній формі забороняє «будь-якій державі, групі осіб або окремим особам займатися діяльністю або чинити дії, спрямовані до знищення прав і свобод» (ст. 30).

Загальна декларація була прийнята у вигляді резолюції Генеральної Асамблеї ООН, закріплені в ній норми мають рекомендаційний характер. Вони бажані, але не обов’язкові для держав – членів ООН. Але все ж, оцінюючи юридичне значення і силу положень Декларації, необхідно зазначити, що саме проголошені в Загальній декларації основні права і свободи розглядаються сьогодні більшістю країн як юридично обов’язкові договірні норми. На Декларацію часто посилаються під час тлумачення національного законодавства з прав людини, а також у судовій практиці. Вміщені в ній принципи і норми постійно розвиваються і уточнюються у процесі укладення нових міжнародних угод. Завдяки міжнародному визнанню норм Загальної декларації в конституціях більше, ніж 120 країн світу, перелік, зміст і припустимі обмеження прав і свобод, які містяться в Декларації, перетворилися на загальновизнані звичаєві норми міжнародного права, тобто на міжнародні стандарти прав людини, яких мають дотримуватися всі країни світу.

Гарантія захисту прав інвалідів війни

Детальніше

Сховати

Хто належить до інвалідів війни?

Учасники бойових дій (у т.ч. у складі добровольчих формувань), працівники підприємств, установ, організацій, волонтери, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО.

Який документ засвідчує статус інваліда війни?

Інвалідам війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни – інвалід». Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим – на період встановлення групи інвалідності.

Хто видає посвідчення інваліда війни?

Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою КМУ від 12.05.1994 р. №302, визначає, що посвідчення інваліда війни видається органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.
Надання будь-яких інших додаткових документів законодавством не передбачене. МСЕК встановлює причинний зв’язок інвалідності колишніх військовослужбовців із перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов’язків військової служби на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Як отримати статус інваліда війни?

У разі поранення під час проходження служби – отримати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у медичній частині, яка знаходиться безпосередньо в районі дислокації частини, де проходив військову службу військовослужбовець (військово-польова). Довідка повинна містити детальне зазначення обставин отримання поранення і складається не пізніше
30 діб після отримання поранення. Довідка оформлюється у двох примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) військово-лікарняну комісію, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця.
Військовий госпіталь, інший заклад охорони здоров’я, що проводить лікування військовослужбовця від поранення (контузії, травми, каліцтва) або захворювання, видає військовослужбовцю «Виписний епікриз» (підписується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу) та направляє до військово-лікарської комісії для прийняття відповідного рішення.
Військова частина або військовий комісаріат допомагають в оформленні документів для проходження ВЛК.
Військово-лікарська комісія встановлює причинний зв’язок травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), та видає постанову ВЛК про причинний зв’язок поранення (травми, контузії, каліцтва).
Військова частина або військовий комісаріат направляють військовослужбовця до МСЕК Міністерства охорони здоров’я України.
МСЕК встановлює інвалідність та видає відповідну довідку про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності.
Військовослужбовець звертається до органу соціального захисту за місцем реєстрації місця проживання для отримання «Посвідчення інваліда війни» із такими документами: заява; копія паспорта; копія довідки МСЕК; фотокартка. Посвідчення інваліда війни видається в день звернення особи після визначення відповідного статусу.

Які документи підтверджують факт поранення?

Документи видаються військово-лікарськими комісіями (ВЛК) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402. Постанова ВЛК про причинний зв’язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок, у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). Акт про нещасний випадок складається у разі нещасного випадку, професійного захворювання, отриманих під час проходження військової служби (зборів), та аварій, що сталися у військових частинах, але не у разі травми під час ведення бойових дій (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001р. №36).
Зверніть увагу!
МСЕК встановлює причинний зв’язок інвалідності колишніх військовослужбовців із перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов’язків військової служби на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання)

Які правові підстави надання пільг інвалідам війни?

Пільги інвалідам війни можуть визначатися одночасно кількома законами, зокрема законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про боротьбу з тероризмом».
Якщо виникають колізії між законами або якщо одна й та сама пільга передбачена різними законами, особа може за власним бажанням обрати, положеннями якого з названих вище законів користуватися для отримання пільги. Окрім того, додаткові або підвищені пільги можуть бути передбачені актами місцевих органів влади.

Які пільги передбачено для інвалідів війни?

пільги на житлово-комунальні послуги;
пільги на послуги зв'язку;
пільги на ремонт житла;
забезпечення житлом;
відведення земельної ділянки;
пільги на транспортні послуги;
пільгове медичне обслуговування;
забезпечення автомобілем та місцем на автостоянках;
пільгове соціальне обслуговування.

Які документи потрібні для отримання пільг?

паспорт (оригінал і копія) заявника та членів сім’ї, які мають право на пільги (дружина, чоловік, неповнолітні діти);
свідоцтво про народження неповнолітніх дітей;
оригінал і копія ідентифікаційного номера заявника та членів сім’ї, які мають право на пільги;
довідка з ЖЕО про склад сім’ї;
оригінал і копія «Посвідчення інваліда війни», пенсійного посвідчення (за його наявності) чи іншого документа, на підставі якого надаються пільги.

Як отримати пільгу на житлово-комунальні послуги?

звернутися до органу соціального захисту за місцем проживання для включення до реєстру пільговиків із пакетом документів. При собі мати оригінали зазначених документів. За необхідності отримати довідку-дозвіл про оформлення пільги за фактичним місцем проживання;
звернутися до постачальника/надавача відповідних послуг (міськенерго, міськгаз тощо) із заявою про оформлення пільги, пакетом документів, квитанціями (розрахунковими книжками) про сплату за послуги (електроенергія, газ, вода), показаннями лічильника та довідкою-дозволом про оформлення пільги за фактичним місцем проживання (за необхідності).
проживання (за необхідності).

Які документи потрібні для отримання пільги на житлово-комунальні послуги?

копія паспорта;
копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
копія «Посвідчення інваліда війни»;
копія довідки про склад сім’ї з ЖЕО;
копії свідоцтво про народження неповнолітніх дітей пільговика.

Як отримати пільги на послуги зв'язку?

звернутися до органу соціального захисту за місцем проживання для включення до реєстру пільговиків із пакетом документів. При собі мати оригінали зазначених документів. За необхідності отримати довідку-дозвіл про оформлення пільги за фактичним місцем проживання;
звернутися до постачальника/надавача послуг зв’язку (вузол зв’язку тощо) із заявою про оформлення пільги, пакетом документів, квитанціями про сплату за послуги зв’язку та довідкою-дозволом про оформлення пільги за фактичним місцем проживання (за необхідності). При собі мати оригінали зазначених документів.

Які документи потрібні для отримання пільги на послуги зв'язку?

копія «Посвідчення інваліда війни»;
копія паспорта;
копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Як отримати пільгу на ремонт житла?

подати до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцем постійного проживання і реєстрації письмову заяву за встановленою формою та пакет документів;
орган виконавчої влади призначає комісію для обстеження будинку або квартири;
не пізніше ніж у місячний строк після подання заяви комісія проводить обстеження, надає висновки;
орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про проведення безплатного капітального ремонту на підставі результатів обстеження комісією будинку або квартири – не пізніше ніж у місячний строк з дати подачі заяви.

Які документи потрібні для отримання пільги на ремонт житла?

копія «Посвідчення інваліда війни»;
копія паспорта;
копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
копія довідки про склад сім’ї з ЖЕО.

Як отримати житло?

звернутися до місцевих органів влади (виконкомів сільських, селищних, міських рад) із заявою щодо взяття на квартирний облік, у якій зазначити інформацію про право першочергового одержання жилих приміщень;
отримати рішення щодо взяття на квартирний облік, яке повинно бути винесене у місячний строк з дня подання особою всіх необхідних документів. Дочекатися своєї черги серед осіб, що мають право на позачергове отримання житла
(не більш як 2 роки з дня взяття на квартирний облік);
отримати ордер на жиле приміщення. Житло надається у безстрокове користування.

Які документи потрібні для отримання житла?

копії паспортів усіх повнолітніх членів сім’ї, які стають на квартоблік;
копія свідоцтва про одруження або про розірвання шлюбу;
копії свідоцтво про народження дітей;
довідка ЖЕО про склад сім’ї; довідка з місця роботи (місце роботи, займана посада);
копія «Посвідчення інваліда війни»;
якщо хтось із членів сім’ї, який виявив бажання стати на квартирний облік, мав чи має квартиру або будинок, що належить йому на праві приватної власності, – копія правовстановлюючого документа (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування тощо);
у разі проживання у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, – довідка (виписка з рішення виконавчого комітету місцевої ради) про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам;
у разі проживання за договором піднайму жилого приміщення – копія договору піднайму між основним наймачем і піднаймачем, засвідчена в ЖЕО;
у разі невідповідності житла потребам інваліда – висновок МСЕК;
у разі наявної тяжкої форми хронічного захворювання (згідно із затвердженим переліком) – оригінал медичного висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

Як отримати земельну ділянку?

звернутися до уповноваженого органу (згідно з приналежністю обраної ділянки). Уповноважений орган (до якого подано клопотання) приймає у місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
у разі відмови – оскаржити у суді рішення і отримати дозвіл;
розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки – на замовлення інваліда війни суб’єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
у строк до 10 днів проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом Держземагентства України; у разі розташування земельної ділянки в межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій планується розташування об’єкта будівництва, – також із структурними підрозділами районних державних адміністрацій у сфері містобудування й архітектури; якщо місто не входить до території певного району – із виконавчим органом міської ради у сфері містобудування й архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, – із структурним підрозділом обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури;
протягом 14 днів необхідно зареєструвати та внести дані про земельну ділянку в систему Державного земельного кадастру в територіальному відділі/управлінні Держземагентства України за місцем розташування земельної ділянки, про що надається витяг з Кадастру;
у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи) відповідний уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність;
також необхідно здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Які документи потрібні для отримання земельної ділянки?

клопотання в довільній формі, у якому слід зазначити цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
копія «Посвідчення інваліда війни»;
копія паспорта;
копія ІНН.

Які транспортні пільги передбачено?

безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує інваліда I групи;
інвалідам I і II груп надається право безплатного проїзду один раз на рік (туди й назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а особам, які супроводжують інвалідів I групи (не більше одного супроводжуючого), – 50% знижка вартості проїзду один раз на рік (туди й назад) зазначеними видами транспорту;
інвалідам III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди й назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди й назад) зазначеними видами транспорту з 50-відсотковою знижкою вартості проїзду;
інвалідам війни й особам, які супроводжують у поїздках інвалідів І групи
(не більше одного супроводжуючого), надається право користування міжміським транспортом зазначених видів у період з 1 жовтня по 15 травня з
50-відсотковою знижкою вартості проїзду без обмеження кількості поїздок.

Де отримати лист талонів?

Постановою КМУ від 12.05.1994 р. №302 визначено, що листи талонів на право одержання ветеранами війни проїзних документів безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості видають:

інвалідам війни, учасникам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни – органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Важливо!
Листи талонів на пільговий проїзд видаються при пред’явленні пільгового посвідчення особи та поверненні раніше отриманого бланку талонів. Талони і квитки без посвідчення про право на пільги недійсні.

Талони можуть бути використані для проїзду тільки протягом зазначеного в них року. У разі втрати талони і квитки не поновлюються. Квиток, виданий за пільговими талонами, заміні або передачі іншим особам не підлягає.

Які медичні пільги передбачено?

безкоштовне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
першочергове безкоштовне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
безкоштовне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами;
безкоштовне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами незалежно від встановлення інвалідності;
безкоштовне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням із компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
першочергове обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах та першочергова госпіталізація.

Як отримати пільги щодо засобів реабілітації?

Документи подаються особою або її законним представником до органу соціального захисту населення міських і районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання інваліда.

Працівники органів соціального захисту населення:

нададуть ґрунтовну консультацію щодо забезпечення технічними й іншими засобами реабілітації;
ознайомлять із каталогами технічних та інших засобів реабілітації;
ознайомлять із відповідним переліком протезно-ортопедичних підприємств, які виконують індивідуальні заявки на безплатне виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;
видадуть направлення на забезпечення необхідними технічними й іншими засобами реабілітації.

Особа обирає протезно-ортопедичне підприємство, на якому буде проведено протезування (ортезування) або забезпечено необхідним технічним засобом реабілітації. На обраному заявником підприємстві буде проведено огляд учасника АТО та подальший супровід із надання протезно-ортопедичної допомоги.

Які документи потрібні для отримання пільг на засоби реабілітації?

заява (за формою, встановленою Міністерством соціальної політики України);
паспорт (копія та оригінал);
ідентифікаційний номер (копія та оригінал);
висновок МСЕК про встановлення інвалідності;
індивідуальна програма реабілітації, оформлена МСЕК;
довідка з місця роботи, служби або навчання інваліда (для осіб, які працюють, служать, навчаються);
посвідчення, яке підтверджує право на пільги (для ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони).

Як отримати автомобіль?

для того, щоб інвалід війни був узятий на облік для отримання автомобіля, він повинен подати до районного управління соціального захисту за місцем реєстрації необхідні документи;
після реєстрації заяви районним управлінням соціального захисту в день звернення видається, а у разі надходження заяви поштою у 3-денний строк інваліду надсилається направлення до лікувально-профілактичного закладу для проходження медичного огляду та направлення на МСЕК;
взяття на облік інваліда здійснюється головним управлінням соціального захисту, з дати огляду обласного МСЕК (ЦМСЕК), яка видала інваліду висновок про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем;
інваліди, які мають право на забезпечення автомобілями незалежно від наявності медичних показань, беруться на облік із дати подання заяви разом із документами.

Які документи потрібні?

заява (за формою, затвердженою Мінсоцполітики);
копія паспорта;
копія ідентифікаційного номера інваліда та члена сім’ї, якому передається право керування автомобілем;
копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності;
довідка про реєстрацію місця проживання інваліда та члена сім’ї, якому передається право керування автомобілем;
посвідчення інваліда війни;
копія посвідчення водія інваліда війни або члена сім’ї, якому передається право керування автомобілем (якщо на момент взяття на облік в інваліда або члена сім’ї немає посвідчення водія, вони до отримання автомобіля повинні його одержати);
для недієздатних інвалідів – копія рішення суду про визнання інваліда недієздатним та копію рішення (розпорядження) про встановлення над ним опіки.

09.12.2016

Індекс цін виробників промислової продукції по Україні у листопаді 2016 р. становив 102,2% , з початку року – 131,5%.

08.12.2016

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) по Україні у листопаді 2016 р. становив 101,8%, з початку року – 111,4%.