У лютому 2009р., в порівнянні з відповідним періодом минулого року, збільшилися обсяги споживання мазутів топкових важких у 173,6 раза.
Поряд з цим відбулося зменшення використання газу природного на 32,1%, бензину моторного – на 22,4%, вугілля кам’яного – на 21,3%, палива дизельного – на 19,2%.

На кінець року кількість музеїв в області складала 33, з них 32 (97%) були відчинені для відвідування. Загальна кількість предметів основного фонду музеїв складала 448,0 тис. одиниць, з них належали до державної частини Музейного фонду України – 413,1 тис. одиниць.
Протягом року відвідали музеї області – 1071,2 тис. осіб, з них 581,5 тис. учнів, слухачів та студентів. У сільській місцевості діяли 5 музеїв, які відвідали 76,1 тис. осіб.

На кінець 2008 року в м. Харкові діяли 7 стаціонарних професійних театрів, які представляють жанри: опери та балету – 1, драматичний – 2, музично-драматичний – 1, музичної комедії та мініатюр – 1, дитячий – 1, ляльковий – 1.
Загальна кількість відвідувачів театрів складала 435,2 тис. осіб.

На кінець 2008 року в м. Харкові діяли 2 концертні організації: обласна філармонія та молодіжно-симфонічний оркестр “Слобожанський”.
Кількість слухачів, які були обслуговані концертами на території області, становила 100,0 тис. осіб, з них дітей – 15,4 тис.

Розрахунок валового регіонального продукту на регіональному рівні

Валовий регіональний продукт (ВРП) є узагальнюючим показником, який характеризує рівень розвитку економіки регіону. Показник ВРП розробляється з 2004 року, до цього моменту узагальнюючим показником була валова додана вартість (ВДВ).
Розрахунки окремих показників ВРП на регіональному рівні здійснюються раз на рік у серпні року, наступного за звітним. Після централізованих дорахунків Держкомстат України затверджує дані (у березні – ВРП всього та на одну особу у фактичних та порівнянних цінах, частку регіону у валовому внутрішньому продукті України; у травні – у більш повному обсязі: випуск, ВДВ, їх структуру, індекси фізичного обсягу за видами економічної діяльності; випуск, ВДВ в основних та ринкових цінах, оплату послуг фінансових посередників, чисті податки на продукти).
Крім того, на державному рівні здійснюється попередній розрахунок індексів фізичного обсягу ВРП, а також ВДВ за видами економічної діяльності. Дані оприлюднюються за І півріччя – у листопаді, за рік – у червні–липні наступного року.
Розробка ВРП ведеться тільки по регіону в цілому без розподілу по містах та районах.
Для визначення ВРП використовується виробничий метод. Показниками, які застосовуються при цьому, є випуск, проміжне споживання, валова додана вартість, оплата послуг фінансових посередників, податки та субсидії на продукти.
Випуск – це вартість товарів і послуг, які є результатом виробничої діяльності одиниць – резидентів у звітному періоді.
У відповідності з прийнятими в СНР’93 критеріями, випуск включає:
усі товари, незалежно від їхнього використання (як товари поставлені іншим одиницям, котрі їх не виробляють, так і товари, вироблені для власного кінцевого споживання або нагромадження, включаючи приріст запасів матеріальних оборотних коштів у виробника);
послуги, надані іншим інституційним одиницям, зокрема, неринкові послуги органів державного управління і некомерційних організацій;
побутові і домашні послуги (приготування їжі, прибирання, догляд за дітьми тощо), які надаються найманою домашньою прислугою, що оплачується;
умовно-обчислена вартість послуг по проживанню у власному житлі.
Для оцінки випуску за видами економічної діяльності використовуються основні ціни,тобто вартість, яку виробник отримує за одиницю товару чи послуги, за виключенням податків на продукти і включаючи субсидії на продукти.
Ринкові ціни застосовуються для оцінки випуску товарів та послуг в цілому по економіці. Вони включають податки на продукти за виключенням субсидій на продукти.
Проміжне споживання включає витрати на товари та послуги, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб (сировину, паливо, енергію, поточний ремонт, послуги транспорту, фінансових установ тощо). До складу проміжного споживання входять також витрати по забезпеченню належних умов праці та професійній підготовці працівників за рахунок коштів підприємств, на купівлю продуктів харчування та медикаментів медичними установами, витрати військових формувань на озброєння, харчування та обмундирування, витрати на відрядження за виключенням добових.
Валова додана вартість (ВДВ) відображає додатково створену вартість у процесі виробництва і визначається як різниця між вартістю вироблених (випуск) і вартістю повністю використаних у процесі виробництва товарів і послуг (проміжне споживання).
Починаючи з 2001 року, розрахунки ВДВ здійснюються за видами економічної діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД). ВДВ регіону складається із суми ВДВ усіх видів економічної діяльності.
Валова додана вартість в основних цінах розраховується як різниця між випуском та проміжним споживанням кожного виду економічної діяльності, зменшена на величину оплати послуг фінансових посередників. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва.
Оплата послуг фінансових посередників визначається як різниця між доходами від власності, отриманими фінансовими посередниками (за виключенням чистого доходу, одержаного від інвестування їх власних коштів) і відсотками, сплаченими їх кредиторам.
Через неможливість розподілу по видах економічної діяльності цей показник враховується як проміжне споживання умовної одиниці. Підсумок валової доданої вартості по економіці регіону в цілому коригується на величину непрямо вимірюваних послуг фінансового посередництва зі знаком мінус.
Податки на продукти – це податки, які справляються пропорційно кількості або вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих виробничою одиницею-резидентом. До них відносяться податок на додану вартість, акцизний збір, імпортні та експортні мита, податок з реклами, готельний збір, єдиний податок на підприємницьку діяльність, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, митні збори, відрахування від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку через територію України тощо.
Субсидії на продукти – це перш за все, субсидії, які надаються пропорційно кількості або вартості продуктів та послуг, реалізованих на внутрішньому ринку або експортованих виробничою одиницею-резидентом. Вони включають відшкодування із державного та місцевих бюджетів підприємствам у порядку державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію. Другий різновид таких субсидій призначається для покриття поточних збитків підприємств (зокрема, житлово-комунального господарства, установ культури тощо), поліпшення їхнього фінансового становища шляхом поповнення оборотних коштів або компенсації окремих витрат.
Чисті податки – це податки на продукти за виключенням субсидій на продукти.
Валовий регіональний продукт у ринкових цінах визначається як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності в основних цінах, включаючи чисті податки на продукти.

Більш детальна інформація (Методичні рекомендації щодо розрахунку валового регіонального продукту виробничим методом) розміщена на веб-сайті Головного управління статистики у Харківській області: http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ Статистична методологія/ Методологічні положення зі статистики/ Статистика національних рахунків.


Заступник начальника
Головного управління статистики Н.В.Бондаренко


Григорчук, 706 26 71

Індекс цін виробників промислової продукції по Харківській області у лютому 2009р. становив 102,3%.